ХАЙ ЛУНАЄ РІДНА УКРАЇНСЬКА МОВА!

Нехай лунають українські пісні, рідна солов’їна мова звучить з уст кожного малого і дорослого українця, адже 21 лютого світ відзначає День рідної мови! Нам слід приділити якомога більше уваги своїй мові, не бути пасивним щодо всього українського, писати твори і просто насолоджуватися тим, що наша мова така красива, ніжна. Вона існує з давніх-давен. Ніхто достовірно не знає, чому Бог створив українську мову настільки милозвучною, але кожен із нас з упевненістю скаже ,що це недарма, бо наша нація заслуговує тільки на краще. Закликаю всіх хоча б на кілька хвилин відвести погляди від своїх гаджетів та заполонити серця людей навколо теплими приємними висловами.

У такий сонячний (не в значенні про погоду) день і наші інтерв’ю присвячені саме їй – рідній мові. Нам стало цікаво, чому учні й учителі школи вважають своєю рідною мовою саме українську і за що вони її люблять.

– Я розмовляю українською, бо це мова мого краю. Предки, діди, батьки і я народились саме тут, в країні чудових традицій, захоплюючої історії та грандіозної героїчності. І все це неодмінно прикрашає наша мова, яка так велично описує все-все ,що відбувалося тут віками. Це мова, яку я ніколи не забуду, навіть якщо житиму за кордоном. Я хочу закликати ВСІХ людей обох частин держави говорити українською, бо Україна об’єднається тоді, коли кожен буде в єдиній українській молитві та в об’єднанні українськомовних.

Аня, 10-А

– Я розмовляю українською тому, що я патріот своєї держави. Це престижно . Розмовляти рідною мовою ніколи не було й не буде соромно, бо саме ця мова є рідною для твоїх батьків та нащадків. Нею розмовляв Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, нею розмовлятиму і я ,адже я – гідний нащадок майбутніх поколінь!

Мар’яна, 10-Б

– Я спілкуюсь українською мовою, бо я українка. Українську мову люблю, вона має напрочуд гарні слова. Навіть «вороги», здається, сумне й оманливе слово, а в нашій мові – «воріженьки» (набуває такого символізму й дає віру в те, що ми будемо боротися та поборемо все зле, що твориться в світі). Більше немає що тут казати, бо коли ти відчуваєш, що ось це твоє, з дитинства улюблене , ти закохаєшся і залишиш в пам’яті назавжди.

Наталія Олександрівна, вчитель історії

– У мене з українською мовою пов’язано дуже багато позитивних асоціацій. Наприклад, із дитинством. Із самого малечку моя матуся співала колискові українською, а я, ледве запам’ятавши кілька слів, повторювала їх, і так вони вже мені подобались, що вся домівка знала мої вірші і видумані казки напам’ять. А згадати лише прогулянки з друзями! Слухати українські пісні теплого літнього вечора було моєю улюбленою справою. Згадую ці часи з теплом у серці.

Анастасія, 11-А

– Рідна мова для мене тільки українська, одна-єдина, неповторна. Все дуже просто: це мова моїх батьків, козаків, гетьманів, письменників, моєї улюбленої країни. У неї я залюблена до глибини всієї душі. Нею спілкуюсь, співаю, молюсь…

Іванна Ярославівна ,вчитель української мови та літератури

Обравши зброєю слово, зокрема художнє, будучи цілеспрямованою натурою в житті й творчості, Леся Українка стала титаном духу і лишилася до останніх днів свого життя незломленою і нескореною у виборюванні ліпшої долі для людей та рідної Батьківщини.

25 лютого виповнилося 148 років від дня народження Лесі Українки. З цієї нагоди учні Княгининівського ліцею вміло й артистично читали поезію Лариси Петрівни Косач.