Школа 55 років

Маяківський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів – лінгвістичний ліцей» – це школа радості, добра і любові. «Школо моя Маяківська, Ти – наш будень і свято…»  повторюють вихованці, педагоги, працівники навчального закладу. А ще по-родинному називають «батьківською хатою»,
де панує тепло, розуміння, затишок. 

В День народження - 12 квітня 2016 року  - з нагоди 55-річного ювілею

 Маяківської школи-інтернату

подаровані думки від щирого серця рідній школі

 

Цього року Маяківський НВК святкує 55-ти річчя. З часу відкриття школа піднялася на високий рівень та змогла перетворитися на успішний і респектабельний навчальний заклад, який відомий не тільки у Волинській області, а й в Україні. Я б хотіла побажати рідній школі не зупинятися на досягненому, рухатися тільки вперед, не здаватися, підкорювати нові горизонти, минати перешкоди, добиватися успіху. Дорогі вчителі, наснаги вам, терпіння, сил та енергії, творчого натхнення та хорошого настрою.

Волосюк Руслана, 10-А клас

 

День народження

Серед багатьох навчальних закладів Волині я хочу поділитися думками про НВК, який став рідним куточком для багатьох дітей. Новина, що Маяківський НВК, який цього року відзначає ювілейну дату 55-річчя, «виходить на пенсію», облетіла і учнів, і випускників, які вже давно закінчили школу. Ліцей, через який пройшли свої перші, можливо, несміливі, кроки в доросле життя, різні, зовсім не схожі між собою покоління молодих людей, іде на завершальну сходинку. Скільки якостей, характерів і поглядів  на світ сформував ліцей протягом свого існування.

А з наступного навчального року почнеться перший рік відліку нової спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Думки про правильність цього рішення розділилися. Звичайно, все залежить від кількості прожитих років, проведених у стінах школи, а вони, чи не для всіх, промайнули, як один день. Хтось уже давно присвятив себе школі, а хтось тільки розпочинає сторінку знайомства з нею.

Два роки… Цікаво, багато це чи ні? Майже стільки я перебуваю тут. Здавалося б, уже маю повне уявлення і враження про школу, але ж ні, з кожним новим днем я черпаю разом із знаннями, моменти, які впливають на власну скарбницю саморозвитку.

Рідний НВК не є прикладом звичайного ліцею. Неординарний підхід відчувається майже в усьому. Шановний директор з усіх сил намагається покращити методи навчання і дозвілля учнів. Підтвердженням цього є модернізовані класи, сучасна їдальня і затишний гуртожиток.

Звичайно, Маяківський НВК дає не лише знання, які знадобляться у виборі професії, а й виховує характер, допомагає налагоджувати дружні відносини у колективі, житті поза межами рідного дому.

Тому я хочу привітати любий ліцей із Днем народженням та побажати таких же терплячих і люблячих вихователів, таких же висококваліфікованих вчителів і наполегливих учнів. Адже Маяківський НВК – це не просто навчальний заклад, а справжня школа життя.

Журибіда Тетяна, 10-Б клас

Школа радості

Маяківський НВК вважають одним із найкращих ліцеїв в Україні. І це правда. За два роки навчання все стало мені таким знайомим, таким своїм. Я впевнена, що ніколи не забуду про школу, і навіть коли пройдуть роки, я завжди буду пам’ятати рідний Маяківський НВК, в цьому переконуюсь, коли дивлюся на випускників, які, заходячи в клас, усміхаються і згадують колишні моменти з їхнього життя, пов’язані зі школою. Можна забути прочитану книгу, видалену фотографію, але моменти зі шкільного життя назавжди закарбуються у нашій пам’яті. Не можу уявити себе без Маяків. Щиро кажучи, Маяківський НВК мене дуже змінив. Я стала не тільки зібраною та більш освіченою, але й комунікабельною та дружньою. Попросіть у будь-якого учня назвати хоча б п’ять особливостей, які відрізняють Маяки від іншої школи, то він назве вам десять. Тому, що ця школа має багато «родзинок». Наприклад, у нас у теплу, сонячну погоду, коли вже нема сил думати та писати, вчитель дозволяє піти на вулицю і попрацювати усно. Це дійсно цікаво, і діти більш заохочуються. Також учні, які живуть в гуртожитку, стають не тільки більш самостійними, але й хитрішими. Уявіть, скільки різних потаємних схованок потрібно придумати, щоб заховати щось від учителів. Також хочу виділити методи вивчення іноземних мов. Учні не тільки читають, перекладають, пишуть, говорять, а й можуть дивитися різні фільми, робити тести та ставити сценки, щоб креативніше і досконаліше вивчити іноземні мови. Ще яскравішої та інформативнішої газети, як наш «Маячок», нема ніде. А так, як годують нас у їдальні, не похвалиться ніхто. Тут нікого не залишать голодним. Кожен із вчителів – індивідуальність і має свої особливості та підходи у навчанні. І до закінчення школи вони стають тобі вірним другом та помічником. У Маяках, незважаючи на те, що це лінгвістичний ліцей, також є багато математиків, спортсменів, хіміків та біологів.

На 55-ти – річчя школи хотілося б привітати рідний Маяківський НВК словами з пісні:

Школа радості – наше життя,

Школа радості – шлях в майбуття,

Школа радості – ти мій рідний дім,

Процвітай свято мудрості під небом голубим!

Філіпчук Анна, 10-А клас

 

 

За 55 років діяльності школа випустила більше тисячі молодих людей. Основна частина яких – це успішні, самодостатні, впевнені у собі, сміливі, цілеспрямовані, харизматичні та обізнані фахівці абсолютно різних галузей. Від чого же залежало, якими людьми вони стануть? Безперечно, від оточення. Адже так важливо, аби поруч у складні моменти завжди був хтось, хто може дати пораду, вислухати, підтримати, подекуди і зробити зауваження, аби можна було оцінити свої помилки, слова, вчинки, ситуацію в цілому і прийняти все це як досвід. Тут, у ліцеї, на щастя, вчителі – це не лише спеціалісти, а ще й просто чудові люди. Вони здатні тимчасово замінити батьків на період навчання, але опісля залишаються у пам’яті та серці назавжди. Титанічна праця, терпіння, сила і «універсальність» вчителів – ось запоруки прекрасної атмосфери в школі, куди хочеться повертатися у будь-якому віці. І в 55-річчя Маяківського НВК хочеться низько вклонитися і подякувати всім, хто приклав свою руку задля створення, розвитку і процвітання нашої другої «батьківської хати».

Генсіровська Олена, 11-А клас

 

 

Школо моя Маяківська,

Ти – наче батьківська хата…

Ці рядки знає кожен учень маяківської родини і довіку буде пам’ятати її гостинність. 12 квітня 55 років тому народилась найкраща, найрідніша школа. Кожного року вона випускає понад 60 учнів, котрі далі вступають у вищі навчальні заклади по всіх куточках світу. Вона дає шанс побачити світ, людей та їхню культуру, набиратися розуму, натхнення, дає початок самостійному життю. Ця школа, як наш другий дім, а вихователь – друга мама. Маяківський НВК нагороджений прекрасними, висококваліфікованими вчителями,котрі навіть у скрутну хвилину можуть стати для тебе опорою, хорошим другом, щоб допомогти впоратись із труднощами. Також є шеф-кухарі, які завжди смачно годують своїх дітей. Службові працівники пильно спостерігають за гігієною та чистотою у коридорах, класах. Всі ту одна, дружня команда.

Сьогодні 55-ліття, останній ювілей в Маяківському інтернаті. Останні дні проживають випускники в гуртожитку, насолоджуються ще дитячими роками.

Школо моя, вітаю тебе із ювілеєм. Напевно, кожен, хто побував у цих стінах, не шкодує зараз, що тут навчався. Дійсно, ця школа дає великий поштовх до світлого майбутнього. Перш за все хочу побажати процвітання та впевнених кроків у сучасний світ, здоров’я всім працівникам нашої домівки, розумних дітей та завершень всіх початих планів. Хочу щиро подякувати всім, хто був зі мною ці 3 роки навчальних буднів. Всі ми стали рідними, близькими. Хоч і шкільні роки мої підходять до завершення, я завжди буду згадувати із щирою посмішкою кожен момент, прожитий у рідній школі».

Яшан Владислава, 11-А клас

 

Школа святкує 55-річчя від дня відкриття. У цих стінах вже побувало не одне покоління учениць та учнів, і, безумовно, випустившись, усі вони щиро вдячні за отримані знання та досвід, що неодноразово виручали їх у скрутні часи. «Школо моя Маяківська, ти – наче батьківська хата…» – звучить востаннє гімн ліцею для учнів 11-го класу. А що ж думають про ліцей випускники 2016 року?

Для когось це незабутні три роки безтурботного та цікавого життя, хтось насолоджується свободою та самостійністю, а інші просто радіють через те, що знайшли тут друзів, теплі відносини з якими, мабуть, триватимуть ще довго. Варто додати, що неабияку підтримку та досвід отримали вихованці навчального закладу від учителів, адже саме ці люди докорінно змінили світосприйняття і стали свідками народження дорослих, всебічно розвинутих громадян незалежної України, «цвіту нації». Підтримка викладачів настільки ж важлива, як і батьківська – з цим твердженням погодиться кожен. Педагоги Маяківського НВК допомагали своїм вихованцям прокидатися рано-вранці і вчасно приходити до навчального корпусу, годували, змушували дітей виконувати домашні завдання та навіть вболівали за свою «малечу» на ЗНО. І після років важкої праці вже можна помітити результат: «Наші випускники вже побували в усіх куточках світу», – пишається директор школи Возняк Євгеній Михайлович. На 55-річчя школи надійшли відеопривітання із Великобританії, Німеччини та інших країн, і не можна не погодитися із тим, що це справді приємно та мотивує вчителів доводити до пуття навіть найбільших ледацюг (спокуса довше поспати чи відкласти роботу на потім відома навіть дорослим, а про дітей годі й казати…).

І все ж, жоден із учнів досі не шкодував про вступ до ліцею. Маяківський НВК готує учнів до нового, дорослого життя, куди після років ретельної підготовки, злетів і падінь, рішуче крокує кожен випускник.

З Днем народження, рідна школо!

Завада Ірина, 11- А клас

 

Маяківській школі цього року 55

П’ятдесят п’ять років – не так і багато. З огляду на роки, які має наша планета, – це взагалі надзвичайно коротка мить. Але з іншого боку, з погляду звичайної людини – це багато. Мало того, що ні мене, ні моїх батьків ще на світі не було в рік, коли цю школу було засновано, так ще й не було переважної більшості колективу нашого Маяківського ліцею, а інші ще були в такому віці, що вони не мали ні найменшого поняття, що їх колись життя сюди приведе. По суті, школа в Маяках тоді і наша школа зараз – два різні світи. Мене нічого не пов’язує з школою, яка була тоді; вона для мене абсолютно нічого не означає. Проте сьогоднішній ліцей-інтернат, який поділяє зі старою школою приміщення і кількість «прожитих» років, для мене – надзвичайно багато.

Я вже далеко не та, ким я була до вступу в Маяківський ліцей всього лише якихось три роки тому. Та мене теперішню і мене колишню, подібно до старої школи і теперішнього ліцею-інтернату, теж щось об’єднує. Це – Маяки, знані також, як «Маямі», серед деяких учнів цієї школи. Здаючи сюди екзамени, я планувала отримати кращі знання з англійської мови, аніж мені їх могла надати моя попередня школа, а в результаті я отримала стільки всього, що я навіть не підозрювала, що і завжди цього потребувала. Перераховувати все немає жодної потреби і сенсу, але якщо сказати в кількох словах, то в мій час в Маяках я досягнула більше, аніж будь-коли до того, і завдяки Маякам знаю, що, як і чому я хочу робити зі своїм життям. Маяки відкрили мені очі на здійсненність того, що я глибоко в душі завжди прагнула, і за це я вдячна. Не впевнена, що зіграла якусь значну роль в еволюції нашого ліцею, але він точно зіграв у моїй. На мою думку, це найвищий комплімент, що я можу дати Маяківській школі з нагоди її 55-річчя.

Мирослава Романюк, 11-Б клас

 

 

55 – це кінець чи все ж таки початок?
             Неподалік гамірного Луцька, у спокійному і мальовничому селі Маяки, квітує навіть серед зими «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – лінгвістичний ліцей». Зайшовши у приміщення, ти відчуваєш, що все навколо таке рідне і привітне.

              Але цього року особлива подія – 55-річчя школи. Дванадцятого квітня будь-хто й будь-коли може завітати у стіни Маяківського НВК. Це не просто уроки й перерви, вчителі й учні, а друзі, які перебувають з тобою двадцять чотири години в день, вони стали рідними й розлука така нестерпна. Прийшовши в цей заклад, я жодного разу не пошкодувала про це. Адже важко знайти школу з такими педагогами. Вони не тільки навчають, а й допомагають у самовдосконаленні та самореалізації. Це ті люди, з якими ти можеш говорити на різні теми, навіть які не стосуються їх предмета, тому що вони – професіонали. А ще важко знайти школу, яка б мала такі просторі й модернізовані класи. Скільки геніїв виросло в нас, а все завдяки вчителям. Випускники Маяківського НВК не забувають про стіни домівки й повертаються сюди, аби  поділитися досвідом і новими досягненнями. Через короткий період часу, ми, учні десятих класів, будемо випускниками «Спеціалізованої  школи-інтернату І- ІІІ ступенів  «Центру освіти та соціально-педагогічної підтримки». 

Отже, з однієї сторони,  це – своєрідний кінець ліцею, але початок нового рівня та навчання. Рідна школа змінюється, і вже наступні покоління будуть писати її історію, а ми згадуватимемо ці безтурботні, ліцейні роки.

                                                     Тунік Ірина, 10-Б клас